У Києві під час Другого Міжнародного Саміту міст і регіонів за участі Президента України Володимира Зеленського відбулася панельна дискусія «Внутрішньо переміщені особи: гуманітарний виклик».
В якості спікерів під час дискусії виступили віце-прем’єр-міністерка України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, міський голова Харкова Ігор Терехов, представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарія Марчак, голова Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Алессія Скіавон, перша заступниця начальника Вінницької обласної військової адміністрації Наталія Заболотна, директор Офісу гуманітарної допомоги USAID Ксерсес Сідхва, старший проєктний координатор Представництва Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні Віталій Шмеріга, мер міста Кашкайшу (Португалія) Карлуш Каррейраш.
Ірина Верещук звернула увагу на те, що наразі ворог атакує не військові обʼєкти, а саме цивільну інфраструктуру. Від цього потерпають громадяни по всій території України.
Хочу наголосити на конкретній цифрі – 97% влучань балістичних ракет та іншого виду озброєння відбуваються в цивільну інфраструктуру. У цьому вся суть росіян. Вони намагаються чинити тиск на цивільних, знищують нашу енергетику, намагаються вивести з ладу всі вузли постачання. Ми маємо план, актуалізуємо його до викликів сьогодення і готуємося до зимового сезону, – підкреслила міністерка.
У режимі онлайн до панельної дискусії долучився Карлуш Каррейраш. Під час свого виступу він зазначив, що місто Кашкайшу активно допомагає Україні і закликав інші іноземні міста долучатися до цього процесу.
Залишу дуже важливий, на мою думку, меседж. Я хочу, аби всі європейські муніципалітети ще більше долучалися до допомоги Україні, аби ми ще більше надавали гуманітарну підтримку цій країні. Але, найперше, для допомоги України ми маємо на рівні ЄС забезпечити, щоб муніципалітети могли допомагати громадам України напряму. Як ми це робили з Бучею та Ірпенем, наприклад. Щоб були прості механізми для нашої успішної співпраці, – підкреслив мер міста.
Міський голова Харкова Ігор Терехов розповів про те, що наразі місто щоденно обстрілюється, внаслідок чого зазнає пошкоджень інфраструктура, страждають і гинуть люди.
Наразі Харків зіткнувся з двома викликами: військовим і цивільним. Що стосується першого, то завдання номер один для нас – це ППО. Над цим працюють Президент, Уряд, військові і, звісно, наші міжнародні партнери. Бо наше місто потребує найсучаснішого ППО, бо відстань до кордону з росією дуже мала. І цивільний виклик – підготовка до опалювального сезону і сьогодення. Наразі, через ворожі атаки, які тривають з 22 березня, власної генерації електроенергії у Харкова просто немає. Тому ми чудово розуміємо, що без підтримки наших міжнародних партнерів ми не зайдемо у наступний опалювальний сезон. Ми вже маємо план, як спільно ми зможемо підготувати місто до зими, – заявив Ігор Терехов.
Також він зазначив, що в місті мешкають 500 тисяч вимушених переселенців з Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Харківської областей. Тому важливо не лише ресурсно, але й соціально підтримувати тих людей, які наразі живуть у Харкові.
Кароліна Ліндхольм Біллінг звернула увагу на те, що наразі УВКБ ООН допомогла понад двом мільйонам українців на загальну суму 490 млн доларів. Також представниця Управління підкреслила, що цих результатів вдалося досягти завдяки співпраці з української владою.
Маємо статистику з надання грошової допомоги через наші центри розповсюдження. Зокрема, 91% людей, яких ми підтримали, сказали, що грошова допомога зменшує їх фінансове навантаження, 82% – що це змогло зменшити їх відчуття стресу, 85% – що це покращило їх життєві умови. Тобто, це ефективний спосіб допомоги, який не потребує додаткових витрат. Єдине, як це можна покращити – посилювати наші звʼязки і залучати до цього процесу підприємства, – зазначила Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Дарія Марчак звернула увагу на тому, що для Мінсоцполітики наразі цінно співпрацювати з міжнародними партнерами, бо це дає змогу максимально підтримувати людей по всій території України.
Загальна ситуація така, що ми бачимо і постійно аналізуємо ті виклики, які виникають, в умовах дуже обмеженого фінансування. Кошти використовуємо дуже цільово. Тому намагаємося їх дуже ефективно опрацьовувати спільно з міжнародними партнерами. Крім того, для нас критично важливо не лише допомогти ВПО, але й посприяти тому, щоб ці люди ставали на ноги, інтегрувалися в громади, працювали і мали умови для життя, – зазначила перша заступниця Міністра соцполітики.
Наразі відомство реформує допомогу щодо проживання внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, розроблено проєкт постанови, яка має на меті врахування вартості помешкання в регіонах. Також покращуються послуги «соціальної няні» та підтримки і догляду людей з інвалідністю.
Алессія Скіавон звернула увагу на те, що наразі міжнародна спільнота та донори звертають увагу на декілька аспектів у співпраці з Україною. Це потреби, результати та прозорість і підзвітність.
Що стосується першого, то запити мають формуватися на доказах. Ми маємо слухати громади щодо потреб і на міжнародному рівні вирішувати, яку допомогу надавати. Результати важливо демонструвати. Бо коли ми говоримо про них, то маємо використовувати дані з двох точок зору: чіткі цифри та звіти, а також розповіді людей про те, як допомога донорів змінила їх життя. Третє – прозорість і підзвітність. Треба запроваджувати заходи, які можна оцінити і побачити, щоб простежити підзвітність всіх субʼєктів, – підкреслила представниця МОМ.
Про досвід роботи з внутрішньо переміщеними особами на Вінниччині розповіла Наталія Заболотна. За її словами, регіон наразі прийняв 20 евакуаційних потягів лише з маломобільними людьми. Це стало можливо завдяки співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, донори допомагають створити місця для в закладах соціальної сфери та охорони здоровʼя.
Перша заступниця начальника Вінницької ОВА підкреслила, що таких результатів вдається досягти завдяки постійному діалогу з міжнародними партнерами, а також співпраці з Урядом.
Ксерсес Сідхва зазначив, що допомога Україні є важливою зараз і буде такою надалі. Проте, за його словами, наразі необхідно забезпечувати сталість гуманітарного фінансування.
Декілька тижнів тому мені сказали: “На жаль, те, що відбувається в Україні – це нормалізація ситуації”. Тому ми маємо зрозуміти, як пояснити міжнародним донорам, що це не норма. Так не має бути. Тому лідери країн мають відстоювати збільшення фінансування. По-друге, якщо не буде додаткового фінансування, то як використовувати наявне. Ми, як міжнародні партнери, маємо бачити потреби від громад і розуміти, як ми можемо допомогти. Тут має бути пріоритетність. Бо навіть у питаннях ВПО є різні групи: люди з інвалідністю, маломобільні люди, родини з дітьми тощо, – підкреслив представник USAID.
Віталій Шмеріга зазначив, що наразі триває активна співпраця між Україною та KfW. Наразі вже діють декілька житлових програм, які реалізуються спільно з Мінреінтеграції. Зокрема, передбачається можливість оренди житла, оренди з можливістю подальшого викупу, а також забезпечення вимушених переселенців соціальним житлом.
